Виставка-присвята пам’яті французького фотографа, лауреата численних премій Маттьє Шазаля (1975–2024).
Маттьє вперше приїхав до Одеси — міста, в яке закохався миттєво — у 2011 році, а після повномасштабного вторгнення Росії повертався сюди знову й знову, починаючи з березня 2022-го.
Шазаль документував життя на розломі між Сходом і Заходом. Гедоніст і bon vivant, він майже два десятиліття мандрував узбережжями Чорного та Середземного морів — від Балкан до Кавказу, від Греції до Вірменії, від України до Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану — у пошуках краси. Але його шлях знов і знов приводив до потворності війни.
Не будучи воєнним фотографом за покликанням (цю назву він терпіти не міг), Шазаль залишив по собі дивовижне свідоцтво деяких із найстрашніших конфліктів нашого століття. Філософ за освітою і темпераментом, він створював непрямі, делікатні й глибоко людяні міркування про життя з війною і попри неї. Солдати п’ють чай між боями, дрімають удень, купаються в річці. Люди ходять за покупками, сміються, одружуються. Війна присутня лише натяком: зруйнований міст або зламана парасолька. Тут на першому плані — життя, особливо яскраве у своїй крихкості.
На виставці були представлені роботи з Levant, книги, яку він видав незадовго до смерті, а також світлини з України, що раніше ніколи не публікувалися. Захід відбувся у муніципальній галереї ArtOdessa завдяки підтримці Британського фонду Sutasoma Trust у партнерстві з Galerie HEGOA та Galerie Taylor у Парижі, Picto, Imprimerie Escourbiac, Éditions Odyssée та Centre National des Arts.

У пресі