4 лютого 2026 року з друку вийшла книга «Дівчинка, яка не вміла ненавидіти» Лідії Максимович та Паоло Родарі.
Це історія Лідії Максимович — свідчення дитини, яка пережила концтабір Аушвіц-Біркенау. У трирічному віці вона потрапила до табору разом із матір’ю, депортованою за опір нацизму. Протягом тринадцяти місяців Лідія виживала в дитячих бараках, ставши жертвою медичних експериментів Йозеф Менгеле.
Після звільнення табору дівчинку врятувала чужа жінка — жест людяності посеред повного знецінення життя. Втративши матір, Лідія не втратила надії й згодом змогла її відшукати. Сьогодні її голос, який намагалися змусити мовчати, звучить як застереження: пам’ять є єдиним захистом від повторення катастрофи.
Меценатом і ініціатором видання став РобертоФалетті, представник асоціації “LaMemoriiaViva” («Жива пам’ять»), відданий друг України. Від початку повномасштабного вторгнення він системно підтримує українських захисників на лінії фронту та цивільних, які потерпають від російської агресії.Видання книги РобертоФалетті присвячує 20 000 українських дітей, депортованих з України в невідомість, які сьогодні переживають жахіття війни.Книга вийшла за сприяння Офісу «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО».
Переклад з італійської здійснила Діана Редько.
Презентація книги запланована на березень 2026 року.